Ліра
Василь Труш-Коваль
…І приніс до Золотої Брами
не меча, а вбогу ліру син.
Й пригорнув, обвіяну вітрами,
голосну і ніжну, до колін.
І в пилу, де куряться руїни,
у підніжжі, де росте трава,
проллялася мрія України
в чарівні зворушливі слова…
І стоять нащадки одинокі…
Золотіють хмари і дахи —
ворітьми підносяться високі
на чиїсь на радісні шляхи…
Про вірш
«Ліра» Василь Труш-Коваль: …І приніс до Золотої Брами не меча, а вбогу ліру син.
Форма
Короткий ліричний текст: думка вміщається в кілька жестів і не розгалужується в сюжет.
Як читати
Ключ — перший образ («…І приніс до Золотої Брами не меча, а вбогу ліру…»): від нього розкручується решта вірша.
Теми: віра · Україна · лірика