В блакитних пальцях вій тремтять уламки слави...

Василь Труш-Коваль

В блакитних пальцях вій тремтять уламки слави.
У листі і в траві – мінливі світла мрій…
Коли б мені хоч раз ступити знов у трави —
у ніжність і росу у юності моїй.

Щоб бив вологий шовк, і пестив ніжно скроні,
і пригортав крилом до серця світлих днів,
щоб краплями роси оплакані долоні
Вітчизни вільний стяг поцілувать мені.

Про вірш

«В блакитних пальцях вій тремтять уламки слави...» Василь Труш-Коваль: В блакитних пальцях вій тремтять уламки слави.

Форма

Короткий ліричний текст: думка вміщається в кілька жестів і не розгалужується в сюжет.

Як читати

Ключ — перший образ («В блакитних пальцях вій тремтять уламки слави.»): від нього розкручується решта вірша.

Теми: кохання · воля · лірика

Усі поети