Подол
Обрій хмарами хмуриться:
Чорним хмелем звисає дим.
Пилом припала вулиця —
Пилом червоно-рудим!
Рейки, залізні канати,
В ноги – камінням шлак…
Труби сплелися мов ґрати,
Труби засмоктує мла!
Виром шумують вагранки —
(Золота зграя на зграю!)
Зорями – бризки у танки,
Зорями бризки сідають…
– Пильно обточую грані:
(Супорт затиснув різець!)
Сонце мережі багряні
Ніжно на вікна кладе.
Знаю: не тільки в заводі
Радість і творчий екстаз —
Там, і над нивами – подих:
Пісня змагань розлилась…
Тіні розбіглися скоро:
В'яне розхристаний день.
В сутінках шумом бадьорим
Кличе Подол і гуде!