Ведмедик

Віктор Зубар

Ой, скресла крига, співають птиці,
З-під снігу зелен барвінок в'ється,
Рудий ведмедик виліз з барлоги
Тай ледь волочить безсилі ноги.

Аж йому бджілка дзижчить під носом
Так пахне цвітом бай медоносом.
Біжить ведмедик тай за бджолою,
А бджілка лине вже над рікою.

Спіткнувсь ведмедик бай об колоду
Тай впав по шию в холодну воду,
В воді скупався, води напився,
Набрався сили, поволочився...
А йому бджілка знову над носом
Співає й пахне бай медоносом.
Ведмедик каже: "Ой бджілко, бджілко:
Будь мені жінков! Будь мені жінков!"

Про вірш

Весела дитяча пісенька про рудого ведмедика, який після зимової сплячки біжить за бджілкою, падає в холодну річку і, скупавшись, набирається сили.

Теми: весна · ведмедик · бджола · дитячий вірш

Усі поети