Слова і думки
Володимир Самійленко
Ми бажаєм волю дати
Всім народам і народцям.
(Краще б дулю, а не волю
Дати нашим інородцям).
Отже, в нас усі народи
Будуть рівними братами.
(Можна легко їх і швидко
Порівняти нагаями).
Ми на лихо дуже добрі;
Всіх ми любим на дурницю.
(Українці, віддавайте ж
За любов свою пшеницю).
Інородці, ви нам любі,
Наші вірні, наші друзі.
(Щоб були вірніші, треба
Вас держати на ланцюзі).
Військо власне всім народам
Даємо ми, демократи…
(Як дамо, то вже зумієм
Саме в час і розігнати).
Даємо ми всім народам
Право власного уряду.
(Зробим так, щоб і не чхнули
Без дозволу з Петрограду).
Словом, буде всім країнам
Автономія найширша.
(Добре, що не все те правда,
Що говориться для вірша).
Самійленко Володимир
Про вірш
Витончена сповідь про неповторність кохання, душевну чистоту та радість гармонійного злиття двох людських сердець.
Історія
Поезія належить до багатого доробку автора (Володимир Самійленко), який зробив помітний і самобутній внесок у розвиток українського художнього слова свого часу. Твір відображає органічний зв’язок із національною культурною традицією та прагнення знайти власну неповторну інтонацію.
У вірші яскраво проявилася щирість ліричного переживання, глибока моральна позиція та увага до найтонших порухів людської душі, що робить його співзвучним переживанням читача будь-якої епохи.
Форма
Метрична структура: пружний чотиристопний ямб. Карбований, енергійний чотиристопний ямб із чітким ритмічним малюнком.
Класичні чотиривірші з перехресним римуванням (абаб). Звуковий лад відзначається природною гармонією вокалізму та продуманою системою інтонаційних акцентів.
Як читати
Твір відкривається виразним образним або філософським зачином («Ми бажаєм волю дати»), що відразу захоплює увагу читача та створює неповторну емоційну тональність.
У кульмінації («Вас держати на ланцюзі)») ліричне почуття сягає найбільшої напруги: через зіставлення внутрішнього стану героїв із навколишнім світом розкривається глибинний підтекст твору.
Фінал вірша («автор: Самійленко Володимир») приносить відчуття гармонійного завершення естетичного задуму, залишаючи глибокий слід у свідомості читача та утверджуючи незнищенність духовних цінностей.
Теми: українська поезія · національна гідність · інтимна лірика · краса і гармонія