Гриневичева Катря

Про автора

Катря Гриневичева (1875–1947) — видатна галицька письменниця, майстриня історичної прози про давньоруську та княжу добу, діячка жіночого руху.

Катерина Гриневич (дівоче прізвище Банах) народилася в містечку Винники під Львовом. Дитинство провела у Кракові, де здобула освіту польською мовою, проте завдяки свідомому вибору повернулася до рідної мови й культури. Була близькою сподвижницею Василя Стефаника та Івана Франка, очолювала Союз українок у Львові.

Уславилася новаторськими історичними повістями з княжої доби («Шемист», «Непоборні», «Шоломи в сонці»), у яких уперше в українській прозі відтворила добу Галицько-Волинського князівства витонченою, стилізованою мовою літописів. Також створила приголомшливу художню хроніку випробувань галичан у концтаборі Гмюнд під час Першої світової війни.

Творчість Гриневичевої піднесла українську історичну белетристику до рівня високого модерністського мистецтва. Останні роки життя провела в еміграції в Австрії, залишивши зразок незламної гідності та патріотизму.

Теми: княжа доба · літописна стилізація · галицька історія · жіночий чин · трагедія біженства