Іван Сенченко

Про автора

Іван Сенченко (1901–1975) — майстер психологічної та історичної прози, видатний представник доби Розстріляного відродження, літописець старовинного Києва.

Народився в селі Наталине на Харківщині в бідній селянській родині. Навчався в Харківському інституті народної освіти. У буремні 1920-ті роки належав до літературних об'єднань «Плуг» та «ВАПЛІТЕ», дружив із Миколою Хвильовим та Майком Йогансеном. Дивом уникнув розстрілу в 1930-х роках, проте на довгі роки був витіснений на узбіччя офіційного літпроцесу.

У ранній творчості заявив про себе модерністськими оповіданнями та сатиричною повістю «Із записок Холуя». Пізніше створив класичні цикли історичних повістей про стародавній Київ («Діамантовий берег», «Рубінові зорі») та неперевершені оповідання про київську околицю — Деміївку («Сади», «На Батиєвій горі»).

Сенченко володів рідкісним даром бачити поезію в побуті простих містян і ремісників, зафіксувавши неповторний колорит київського життя XX століття. Його мова — це еталон чистого, багатого й живого українського міського мовлення.

Теми: київські повісті · ВАПЛІТЕ · стара Деміївка · психологія селянина · жива народна мова