Афра

Леся Українка

Тихо. Повітря стоїть нерухоме, як води стоячі.
Закам’янів на бананах широкий нерепаний лист.
Ніжні мімози – і ті розгорнули листочки гарячі.
Мліють без мрії…
Ой, звідки се вирвався свист?

Сурмлять у сурми і гатять в різкі тарабани!
Гей, схаменіться! Хто сеї муки хотів?
Їм байдуже! Гучно силу свою англічани
Берегом Ніла несуть, щоб Єгипет почув і тремтів.
Ледве пройшли, як замкнулася тиша за ними,
Наче в таємному храмі велика запона важка.
Пальми поникли покірно гілками сухими, смутними,
Наче на їх налягла невидимого бога рука.
Небо, збіліле від спеки, вже сивіє, мов попеліє,
День до останку згорів і лишилася нічка бліда;
Світла немає, а темрява наче не сміє
В тишу пекучу вступити. Не видно зірок ні сліда;
Так, наче світ спорожнів. Не співа на добраніч пташина.
Тільки безгучно літають великі, чудні кажани,
Гасла неначе розносять, щоб стишилась ціла країна.
Летом своїм оксамитним ще збільшують тишу вони…

Про вірш

Екзотичний етюд із циклу «Весна в Єгипті» («Афра»): пекуче дихання Сахари, піщана буря хамсіну та туга за далекою північною батьківщиною.

Історія

Цикл «Весна в Єгипті» створений навесні 1910 року в містечку Гелуан неподалік Каїра, де Леся Українка проводила важкі місяці лікування в сухому кліматі пустелі.

Поетеса була глибоко зачарована тисячолітньою історією країни пірамід, проте в кожному подиху гарячого вітру шукала звістку з далекої України.

Форма

Чотиристопний ямб із перехресним римуванням (абаб), збагачений пірихіями для надання віршу динамічної інтонаційної гнучкості.

Звукопис майстерно передає завивання піщаної бурі, сухий шурхіт піску по каменю та палючий жар тропічного сонця.

Як читати

У вірші «Афра» пустеля постає величним, грізним простором, що випробовує людину на витривалість і силу волі.

Контраст між пекучим єгипетським сонцем і спогадами про рідні волинські сніги та зелені діброви загострює ностальгію авторки.

Поезія є зразком пізнього неоромантичного модернізму поетеси, де пейзаж є дзеркалом глибокої філософської рефлексії.

Теми: весна в єгипті · хамсін і пустиня · гелуан · ностальгія · туга за батьківщиною · орієнтальна лірика

Усі поети