Хамсін
Леся Українка
Рудий Хамсін в пустині розгулявся,
Жагою палений, мчить у повітрі,
Черкаючи пісок сухими крильми,
І дише густим полум’ям пекучим.
Якесь весілля дике! Мов сопілка –
Співа пісок, зірвавшися зненацька
З важкої нерухомості своєї,
А камінці на бубнах приграють.
Хто ж там у жовтій та сліпучій млі
На честь Хамсінові таночки водить?
Щось віє покривалами тонкими,
Так прудко-прудко крутячись у танці…
Якісь таємні вітряні дівчата,
Веселі діти смутної пустині?
«Чужинко, не дивись! Засиплю очі!»
І заздро загорнув Хамсін полою
Киреї жовтої своїх танечниць.
Ніхто не сміє бачить їх. Араб
Серед пустині падає додолу,
Як на молитві. «Вже ж! Молись! Молись!
Я давній бог, я той могутній Сет,
Що тіло Озірісове нетлінне
Розшматував і кинув у пустиню.
Ох, як тоді Ізіда заридала».
І звеселився спогадом Хамсін,
І вся пустиня мов знялася вгору
І в небо ринула. На жовтім небі
Померкло сонце – око Озіріса –
І стало так, мов цілий світ осліп…
Про вірш
Екзотичний етюд із циклу «Весна в Єгипті» («Хамсін»): пекуче дихання Сахари, піщана буря хамсіну та туга за далекою північною батьківщиною.
Історія
Цикл «Весна в Єгипті» створений навесні 1910 року в містечку Гелуан неподалік Каїра, де Леся Українка проводила важкі місяці лікування в сухому кліматі пустелі.
Поетеса була глибоко зачарована тисячолітньою історією країни пірамід, проте в кожному подиху гарячого вітру шукала звістку з далекої України.
Форма
Чотиристопний ямб із перехресним римуванням (абаб), збагачений пірихіями для надання віршу динамічної інтонаційної гнучкості.
Звукопис майстерно передає завивання піщаної бурі, сухий шурхіт піску по каменю та палючий жар тропічного сонця.
Як читати
У вірші «Хамсін» пустеля постає величним, грізним простором, що випробовує людину на витривалість і силу волі.
Контраст між пекучим єгипетським сонцем і спогадами про рідні волинські сніги та зелені діброви загострює ностальгію авторки.
Поезія є зразком пізнього неоромантичного модернізму поетеси, де пейзаж є дзеркалом глибокої філософської рефлексії.
Теми: весна в єгипті · хамсін і пустиня · гелуан · ностальгія · туга за батьківщиною · орієнтальна лірика