Мердвен
Леся Українка
Бескиди сиві, червонії скелі,
Дикі, непевні, нависли над нами.
Се, кажуть люди, злих духів оселі
Стали під хмари стінами.
З гір аж до моря уступи сягають,
Люди прозвали їх Чортові сходи;
Ходять злі духи по них та збігають
Гучні веснянії води.
Люди ж не сміють зійти по тих сходах
Геть на верхів’я, туманом повиті, –
Духи поклали по всіх переходах
Скелі, від кручі відбиті;
Хто тільки йтиме по сходах, – задушать,
Кинувши скелею в нього тяжкою,
І подоланого стогін заглушать
Духи луною гірською.
Про вірш
Кримський поетичний етюд («Мердвен»): зіткнення сивих татарських руїн, величі морської стихії та незламної сили духу.
Історія
Цикл «Кримські спогади» написаний у 1890–1891 роках після перебування поетеси на лікуванні в Саках, Євпаторії, Севастополі, Бахчисараї та Ялті. Присвячений братові Михайлу.
Крим вразив Лесю Українку не лише благодатним кліматом, а й драматичною історією, де переплелися античні міфи, османська велич і колоніальна імперська сучасність.
Форма
Чотиристопний ямб із перехресним римуванням (абаб), збагачений пірихіями для надання віршу динамічної інтонаційної гнучкості.
Витончений орієнтальний звукопис, використання східних топонімів та романтична імпресіоністична фіксація світлотіней над хвилями моря.
Як читати
У творі «Мердвен» морська панорама чи старовинні пам'ятки Бахчисарая стають тлом для філософських роздумів про минущість тиранії та вічність природи.
Поетеса тонко співчуває кримськотатарському народові, бачачи в його долі спільні трагічні риси поневолення з долею України.
Кримська лірика Лесі Українки відкрила в українській поезії новий модерністський погляд на мультикультурний простір півострова.
Теми: кримські спогади · бахчисарай · тиша морська · орієнталізм · кримська природа · пам'ять історії