«Як злото стемніло, –
змінилося срібло пречисте!»
Ще листя сухе так недавно ясніло…
«Як злото стемніло!..»
Мов око сліпе, мрів озеро млисте…
«Змінилося срібло пречисте…»
Щось давнє так смутно в душі забриніло…
«Як злото стемніло!..»
На серце лягло щось страшне, урочисте…
«Змінилося срібло пречисте…»
1902, Зелений Гай
Ліричний вірш «Плач Єремії»: проникливе осмислення внутрішнього світу людини, краса природи та невгасиме прагнення до свободи й світла.
Поезія «Плач Єремії» створена Лесею Українкою в період (1902 рік), коли поетеса активно розбудовувала український поетичний модернізм.
У цей час авторка поєднувала тонку імпресіоністичну фіксацію душевних настроїв із неоромантичним поривом до боротьби проти соціальної та національної неволі.
Чотиристопний ямб із перехресним римуванням (абаб), збагачений пірихіями для надання віршу динамічної інтонаційної гнучкості.
Багатий звукопис, продумана система римування та виразні паузи підкреслюють драматичну або елегійну тональність поетичного висловлювання.
У вірші «Плач Єремії» лірична героїня відкриває серце красі світу, шукаючи гармонію між власним стражданням і вічним оновленням буття.
Образна система спирається на контрасти світла й тіні, весни й зими, пориву й стриманості, що символізують незламність людського духу.
Твір захоплює щирістю поетичної інтонації, засвідчуючи винятковий художній смак і майстерність Лесі Українки.
Теми: ліричний вірш · краса і боротьба · внутрішній світ · неоромантизм · надія і воля · поетичне слово