Pontos Axeinos

Леся Українка

При березі гори в жалобі,

снігами лямовані хмари
всі чорні, мов покрив на гробі,
під ними узгір’я, як мари…

Така тут земля. А на морі…

Чайки якось хижо кигичуть,
злу радість я чую в тім хорі,
мов згубу на нас вони кличуть.

Рипить корабель, стогне тяжко,

здригається, наче конає,
угору здіймається важко,
ще важче уділ поринає.

Маленький гурток подорожніх

притих, не почуєш і слова,
лише по каютах порожніх
іде якась жаска розмова.

То вітер часами закине

з віконечка снігом-крупою
і в двері покинуті лине,
злий холод несучи з собою.

День, вечір, ніч, ранок – все біле,

все тьмяне, ні темне, ні видне:
за хмарами сонце зомліло,
від місяця мла тільки блідне.

Мандруємо вогким туманом

назустріч сліпій сніговиці…
Так линуть малим караваном
у вирій запізнені птиці.

[16.01.1911 р. Чорне море, попід Анатолійським берегом]

Про вірш

Ліричний вірш «Pontos Axeinos»: проникливе осмислення внутрішнього світу людини, краса природи та невгасиме прагнення до свободи й світла.

Історія

Поезія «Pontos Axeinos» створена Лесею Українкою в період (1911 рік), коли поетеса активно розбудовувала український поетичний модернізм.

У цей час авторка поєднувала тонку імпресіоністичну фіксацію душевних настроїв із неоромантичним поривом до боротьби проти соціальної та національної неволі.

Форма

Чотиристопний ямб із перехресним римуванням (абаб), збагачений пірихіями для надання віршу динамічної інтонаційної гнучкості.

Багатий звукопис, продумана система римування та виразні паузи підкреслюють драматичну або елегійну тональність поетичного висловлювання.

Як читати

У вірші «Pontos Axeinos» лірична героїня відкриває серце красі світу, шукаючи гармонію між власним стражданням і вічним оновленням буття.

Образна система спирається на контрасти світла й тіні, весни й зими, пориву й стриманості, що символізують незламність людського духу.

Твір захоплює щирістю поетичної інтонації, засвідчуючи винятковий художній смак і майстерність Лесі Українки.

Теми: ліричний вірш · краса і боротьба · внутрішній світ · неоромантизм · надія і воля · поетичне слово

Усі поети