Зимній вечір

Левко Боровиковський

(З Пушкіна)

Буря в хмари небо криє,
Сипле сніг, як з рукава,
То звірюкою завиє,
То застогне, як сова;
То, солому закрутивши,
Попід стріхою шумить,
То в вікно, мов припізнившись
Подорожній, торготить.

Вся примолкла наша хатка,
Тихо в хаті і темно;
Що ж на лавці паніматка
Зажурилась під вікном?
Чи підслухуєш, як свище,
Виє вітер ї шумить,
Чи як дзигою на днищі
Веретенечко дзижчить?

Вип'єм, добра паніматко!
Ну, по одній наливай;
Вип'єм з горя! Де ж кухлятко?
З веретеном не дрімай.
Заспівай, "як мати сина
Виганяла до орди,
Як до зірочки дівчина
Ненці принесла води".

Буря в хмари небо криє,
Сипле сніг, як з рукава,
То звірюкою завиє,
То застогне, як сова…
Вип'єм, добра паніматко,
Ну, по одній наливай;
Вип'єм з горя, де ж кухлятко?
За починком не дрімай!

Про вірш

«Зимній вечір» Левко Боровиковський: (З Пушкіна) Буря в хмари небо криє, Сипле сніг, як з рукава, То звірюкою завиє, То…

Форма

Короткий ліричний текст: думка вміщається в кілька жестів і не розгалужується в сюжет.

Як читати

Вірш питає, а не стверджує: відповідь треба шукати в паузі після останнього рядка, не в декларації.

Теми: природа · пори року · лірика

Усі поети