Трудись і молись
Щасливий край,
Де обичай
Во трудах шукати слави;
Там вічна яр
І божий дар,
За голод нема обави.
І нива там
І купця крам
Золота родят доволі:
І ремесло,
Топір, весло
Не знают нужди, недолі.
Злоба, біда
Не дре з хреста
З престолів церкви добитку;
Не льжит худак,
Не схне жебрак,
Порожнь не дзвонить в лелітку.
І дармоїд,
Хоть княж му рід,
Потиром стаєсь в громаді;
А хлібороб,
Простенький хлоп,
З вельможи сяде на раді.
Де праця, зній,
Там супокій
В серцю, сусідстві, кімнаті,
Честь в груди б'є,
Личко цвіте,
Гаразд в'є бузьок на хаті.
Трудись, молись,
Молись, трудись,
Се для нас закон, потреба:
Труд смутку плай
Пристроїть в рай,
Молитва успорить неба.