Весняним громом прогрими,
Пролийся зливою рясною,
О гніве мій, о жалю мій,
Лиш не пали мене жагою!
Твоє ім’я — натхненний спів,
О, Боже, я Тобі молюся,
Але любити ворогів
Пробач мені, я не навчуся...
Я твердо вірю, Боже мій,
Лише святий вогонь, ненависть,
Пірве з кайданів нарід мій
І поведе його до слави!
«Весняним громом прогрими...» Наталя Лівицька-Холодна: Весняним громом прогрими, Пролийся зливою рясною, О гніве мій, о жалю мій, Лиш не пали…
Короткий ліричний текст: думка вміщається в кілька жестів і не розгалужується в сюжет.
Ключ — перший образ («Весняним громом прогрими, Пролийся зливою рясною…»): від нього розкручується решта вірша.
Теми: кохання · пори року · лірика