Бабусин песик

Наталя Забіла

Жила собі бабуся
і з нею песик жив.
Вона дружила з песиком
і з нею він дружив.

Бабуся якось ввечері
спекла смачний пиріг
і песика покликати
побігла за поріг.

Прийшла назад — ой лишечко
подівся десь пиріг!..
І бідний, бідний песик
голодний спати ліг.

Пішла бабуся кашку
варити з молоком.
Прийшла назад — а песик
воює з гусаком!

Пішла бабуся рибки
купити в рибака.
Прийшла назад, а песик
танцює гопака!

Пішла бабуся в зелен сад
нарвати там грушок.
Прийшла назад, а песик
одягся в кожушок!

Пішла вона до кравчика
замовити штанці.
Прийшла назад, а песик
пече собі млинці!

Пішла вона до шевчика
купити чобітки.
Прийшла назад,
а песик розмотує нитки!

Пішла вона купити
солодкі пиріжки.
Прийшла назад,
а песик подер усі книжки!

Бабуся до книгарні
пішла купить нові.
Прийшла назад, а песик
стоїть на голові!

Ніхто ніколи песика
не лаяв, не шмагав.
Бабуся каже: — Не пустуй!
А песик каже: — Гав!

Про вірш

Доброзичливий гумористичний вірш про кумедного песика, вірного друга й бешкетного захисника старенької бабусі.

Історія

Твір входить до циклу побутових анімалістичних оповідок Забіли, де домашні улюбленці наділені індивідуальними кумедними характерами.

Вірш розвиває в дітей спостережливість за поведінкою собак та відповідальність за тварин.

Форма

Чотиристопний ямб із перехресним римуванням. Насичений дієсловами руху (гавкає, бігає, крутить хвостом).

Жвавий темпоритм передає невгамовну енергію маленького собачки.

Як читати

Песик щиро вважає себе грізним охоронцем бабусиного подвір'я, хоча сам лякається великого гусака чи сусідського кота.

Ця наївна хоробрість розчулює читача, виховуючи любов до братів наших менших.

Теми: собака · бабуся · гумор · дружба · домашні улюбленці

Усі поети