Хатинка на ялинці
Там, де сосни та ялинки у лісочку стали вряд,
скаче білка-сіроспинка, закликає всіх звірят.
Сіра спинка, довгий хвостик, по деревах — плиг та плиг!
— У свою хатинку в гості я сьогодні кличу всіх!
У моїй малій хатинці, на ялинці між гілок,
наготовлено гостинців для звіриних для діток!
Полетіла швидко бджілка, понесла усім листи:
"Всіх обідати до білки
дуже просимо прийти".
І, почувши цю новинку, по вечірній по росі
у хатинку на ялинку поспішили гості всі:
снігурі дзвінкоголосі, гостродзьобі ятелі,
павучки, бджілки та оси, і розкошлані джмелі,
і роззява — чорна гава, і зайчата-стрибунці,
і гладка зелена жаба, і веселі горобці.
Ось нечутно, непомітно поспішає сірий кріт,
щоб до білки-сіроспинки не спізнитись на обід.
І жуки, жуки злетілись — музиканти-сурмачі:
клишоногі, жорсткокрилі, усачі і рогачі.
Сіроспинка всіх вітає, сіру лапку подає,
ще й до столу закликає, ще й гостинці роздає.
У хатинці на ялинці свято радісне іде.
До світанку — співи й танки і музика виграє.
Грає бджілка на сопілку,
дружно в лад бринять джмелі,
туки-туки дзьобом в гілку
ятелі-
приятелі.
А зайчата-
стрибунчата,
ще й горобчик-молодець
підхопились
та й пустились
по травиці у танець!
Горобців весела зграя
танцювати почала.
Грає, грає, виграває
на сопілочку бджола!
У хатинку на ялинку, де музика, співи й сміх,
кличе білка-сіроспинка всіх звіряток лісових.
— Тільки гусінь волохату ми не пустимо у хату.
Бо вона у нашім лісі робить шкоду — просто жах! —
з'їла листя усе чисто на маленьких деревцях.
— І злодійку мишу ми в хаті не залишимо.
Бо ця миша позавчора, позавчора уночі,
влізла в білчину комору і погризла калачі.
— І гадюку хижу ми із хатини виженем.
Бо в пташиному гніздечку ця гадюка — лютий гад! —
подушила всі яєчка і поїла пташенят!
— Поточили короїди на деревах всю кору.
Не покличем їх обідать і не приймем в нашу гру!
Той, хто в лісі робить шкоду,
хто нам лиха наробив,—
хай до нас і не заходить!
Ми не любим шкідників!
Так у білки-сіроспинки розважались до зорі
комашня й малі тваринки, горобці та снігурі.
Рано-зранку, на світанку, по ранковій по росі
із хатинки на ялинці розійшлися гості всі.
Білка в хатці задрімала.
Жабка спить на бережку.
Тихо-тихо вранці стало у зеленому ліску.
Навіть сосни та ялинки не колишуться, мовчать.
І росинки на травинках, як намистечко, блищать.