Лічилочка

Одна маленька дівчинка
Пішла гуляти в сад.
Там дві зелені яблуньки
край тину стали в ряд.

Під вітами три квітоньки,
чотири будяки.
Над ними п'ять метеликів
ведуть свої танки.

Шість коників змагаються —
хто вище всіх плигне?
А сім пташок цвірінькають,
вітаючи мене.

До тину між деревами
драбину я припну.
Угору по драбиночці
аж вісім раз ступну.

У мене дев'ять друзів є,
покличу їх мерщій
і десять стиглих яблучок
складу у кошик свій.

Смачних рум'яних яблучок
нам вистачить усім:
я друзям дам по одному,
сама десяте з'їм!

Про вірш

Іскриста ритмічна лічилка для дитячих дворових ігор, яка поєднує фольклорну легкість із соковитим звукописом.

Вірш органічно продовжує традиції українського дитячого ігрового фольклору, які Забіла ретельно досліджувала й майстерно адаптувала.

Лічилка призначена для справедливого жеребкування у колективних дитячих забавах на подвір'ї чи в садку.

Швидкий, синкопований хорей із рубаними рядками та чоловічими римами, що сприяє чіткому тактуванню рукою.

Використання алітерацій і звукових згущень забезпечує високу динаміку вимовляння.

Лічилочка виконує функцію регулятора чесної гри: вибір ведучого відбувається без образ, підкоряючись законам ритмічного випадіння.

Текст створює атмосферу веселого збудження й підготовки до спільної рухливої дії.

Теми: гра · лічилка · дитинство · ритм · дозвілля