Наступила вже весна,
сонячна та світла.
У садочку запашна
яблуня розквітла.
Ми скопали наш садок,
щоб зростала травка,
під бузком, де холодок,
поробили лавки.
Потім змазали вапном
всім деревам ніжки
і посипали піском
у садку доріжки.
А на кожнім деревці
ми сьогодні зранку
прив'язали прапорці
від воріт до ґанку.
Гляньте — наші малюки
всі зібрались зрання.
В нас віночки та стрічки,
празникові вбрання.
Будем ми пісні співать,
танцювати славно,
будем радо святкувать
свято Перше травня!
Радісний вірш про весняне оновлення природи, колективну працю дітей у садочку та піднесену підготовку до весняного свята.
Твір написаний у передвоєнний період, коли в українській педагогічній поезії активно популяризувалася спільна суспільно корисна праця малюків на свіжому повітрі та святкування Дня весни і праці (Першого травня).
Наталя Забіла зуміла наповнити обов'язковий соціальний мотив живим відчуттям весняного пробудження саду, дитячої гри та щирої радості.
Чотиристопний хорей із перехресним чергуванням жіночих і чоловічих рим (АВАВ).
Чітка ритмомелодика підкреслює бадьорий, маршовий рух дитячої праці й передчуття святкового танцю.
Садок постає осередком творчої дії: діти не просто спостерігають за розквітом яблуні, а активно впорядковують простір (білять стовбури, підсипають доріжки, майструють лавки).
Свято сприймається як органічний вінець дружньої праці, де прапорці, віночки та пісні зливаються з буянням весняної зелені.
Теми: весна · праця · дитсадок · радість · свято