Про дівчинку, яка усього боялась
Вечоріє. Сутеніє.
А в кімнаті на вікні
Щось у темряві біліє —
Мабуть, яблучка смачні!
Мама яблучка купила,
Щоб Марійка їх поїла,
Щоб Марієчка мала
Здоровенькою була.
Гарні яблучка, помиті,
І солодкі, й соковиті.
Чом їх дівчинка не їсть?
Хто на це нам відповість?
А Марійка в цю хвилинку
Заглядає у щілинку —
Хоче яблучок вона,
Тільки темрява страшна!
— Може, там шкребеться мишка?
Може, вовк сидить під ліжком?
Може, там заліз під стіл
Гострозубий крокодил?
У дитячому садку
Є акваріум в кутку,
А в акваріумі рибки
Миготять туди-сюди,
І на всіх вони крізь шибку
Поглядають із води.
Є в садку ще й цуценятко,
Є ласкаве кошенятко,
А надворі є кролі,
Волохаті та малі.
Дітвора в садочок прийде
І біжить в живий куток,
А Марійка не підійде
До звіряток ні на крок.
Бо вона боїться всіх —
Навіть рибок золотих!
— Цуценя куснути може,
Кошеня дряпнути може,
А кролята — гризуни,
Погризуть мене вони!
— Ой Марійко-чудасійко,
Боягузка ти мала!
І чого це ти, Марійко,
Всіх боятись почала?
Через кладку по порядку
Діти йдуть в зелений ліс.
Під ялинками стежинки,
Наче змійки, повились.
А Марійка невеличка
Все стоїть на бережку:
Страшно йти на той бік річки
Через кладочку хитку.
— Ну, давай, Марійко, ручку,
Ми без тебе не підем.
Ми Марійку-чудасійку
Через кладку проведем!
Не лякайся, не спиняйся,
Ти ж у лісі не сама,
І страшного тут нічого
Між деревами нема.
Збіглись весело малята:
— Нумо в схованки гуляти!
За дерева, під кущі
Поховаймося мерщій!
І Марійка теж несміло
Заховалась за пеньок.
От присіла — й заніміла:
За пеньком сидить звірок!
Звір страшний та волохатий,
Довговусий і вухатий
Під галузкою сидить,
Жовтим листям шарудить.
Затремтіло тут дівчатко,
Наполохане, бліде…
А налякане зайчатко
Тільки вухами пряде.
Ворухнулася галузка…
Боягузка як гукне!
А зайчатко без оглядки
Як стрибне та дремене!!!
Тут надбігли зразу й діти.
— Що тут сталось?
— Що за крик?
— Ой, рятуйте! Звір сердитий!
— Де ж той звір?
— Та він утік!..
Ну й сміялись потім добре
Всі малята в дитсадку,
Що зустрілись два "хоробрі",
Два "сміливці" у ліску!
На подвір'ї в дитсадочку
Зозуляста ходить квочка.
А за квочкою підряд
Ходить семеро курчат.
В них такі маленькі ніжки,
В них м'якесенький пушок,
І Марієчка нітрішки
Не боїться цих пташок.
З ними грається охоче,
Їх годує щоразу,
Тільки щоб сердита квочка
Не ходила поблизу!
— Ціп-ціп-ціп, мої пухнасті,
Ви клубочки пухові!
Обережно, щоб не впасти,
Не заплутатись в траві!
Та зненацька щось велике
Шугонуло з неба в сад —
Лютий, хижий птах шуліка
Налітає на курчат!
А Марійка-боягузка
Як ухопить камінець!
Та як кинеться назустріч
До шуліки навпростець!
Налякалась хижа птаха,
Підлетіла вище даху!
А курчатка всі до квочки
Покотились, мов клубочки,
Мов клубочки пухові —
Всі здорові та живі!
— Ну й Марійка!
От так диво!
От яка вона смілива!
Та яка ж небоязка —
Налякала хижака!
А коли їй хижа птиця
Стала зовсім не страшна —
Вже вона не побоїться
Ні крилятка-гризуна,
Ні меткого цуценятка,
Ні малого кошенятка,
Ані рибок золотих,
Ані зайчиків прудких!
Буде завжди скрізь гуляти,
За собою всіх водить
І до темної кімнати
Буде сміливо ходить!