Мусить бути

Олександр Олесь

Мусить бути! — скажи — і стане,
Захотіти — досягти!
Духа в льоті до мети
Не затримають кайдани.

Підеш ти — і ляжуть гори,
І розстеляться яри,
І тебе самі вітри
Понесуть в ясні простори.

Ти самотній? завжди? всюди?
Викинь сміло прапор свій!
У пустелі життєвій
Без мети блукають люди.

Вдар не в дзвін, а в серце дуже,
Зважся жить або не жить, —
І каміння закричить,
І запаляться байдужі.

Встань, піди — і ляжуть гори,
І розстеляться яри,
І тебе сами вітри
Понесуть в ясні простори.

Про вірш

«Мусить бути» Олександр Олесь: Мусить бути!

Форма

Короткий ліричний текст: думка вміщається в кілька жестів і не розгалужується в сюжет.

Як читати

Вірш питає, а не стверджує: відповідь треба шукати в паузі після останнього рядка, не в декларації.

Теми: кохання · лірика · людська доля

Усі поети