Не слів мені, а стріл крилатих
Не слів мені, а стріл крилатих, вогняних!
Я хочу вам про рідний край казать…
Я хочу ними кидать і влучать
В серця катів і зрадників гидких.
Не слів мені, а іскр блискучих і палких!
Хай кида іскрами вогонь моїх промов,
Ах, мій народ з катами вмісті йшов,
Сам скутий раб — заковував других.
Не слів мені, а ні! Не слів, а ніжних хвиль!
Хай плещуть хвилями пісень моїх слова,
Хай кожна рима рани обмива,
Хай кожний спів уйма народний біль…