Нехай обдурений я сном

Олександр Олесь

Нехай обдурений я сном,
Нехай осміянний без жалю,
Нехай замість весни і раю
Осінній місяць за вікном, —
Нехай! але в душі моїй
Яка цвіла весна рожева!
Пахніли, дихали дерева!
Літав пташачих звуків рій…
І хай розвіялися сни,
Хай ті ж і сум, і жаль, і муки,
Але я й досі чую звуки
Моєї дивної весни.
Минув бенкет… але дзвенять
Ще голоси, столи накриті,
Десь гасне сміх, і недопиті
Рядами келихи стоять…

Про вірш

«Нехай обдурений я сном» Олександр Олесь: Нехай обдурений я сном, Нехай осміянний без жалю, Нехай замість весни і раю Осінній…

Форма

Короткий ліричний текст: думка вміщається в кілька жестів і не розгалужується в сюжет.

Як читати

Ключ — перший образ («Нехай обдурений я сном, Нехай осміянний без жалю…»): від нього розкручується решта вірша.

Теми: місто · пори року · гумор

Усі поети