Дві поради
Павло Глазовий
Прийшов хворий до лікаря.
— Кепське, — каже, — діло.
Ломить ноги, крутить руки, туситься все тіло.
— Де працюєте, шановний?
— Тут, у нашім місті.
— А яка у вас зарплата?
— Півтораста-двісті.
— Я вам раджу калорійні споживать продукти,
Масло, ряжанку, сметану, овочі і фрукти. —
Це пішов. Заходить інший. Горбиться і стогне.
— Щось я, — каже, — худну й худну. Тіло просто сохне.
— Заробляєте ви скільки?
— Пенсію приносить
Листоноша. Небагато, та для мене досить.
— То давайте, — каже лікар, — на ходьбу натиснем.
Більш бувайте на повітрі, заряджайтесь киснем.
Про вірш
Влучна сатирична оповідка, сповнена неперевершеного народного колориту та життєствердного оптимізму. Автор майстерно створює яскраві характерні типи.
Історія
Твір належить до доробку видатного українського гумориста й сатирика Павла Глазового (популярних збірок гумору та сатири («Сміхологія», «Веселий світ і чорна книга»)). У часи тотального ідеологічного тиску та русифікації Глазовий зумів зберегти й продовжити велику традицію народного сміху Остапа Вишні та Степана Руданського.
Його гуморески розходилися мільйонними накладами, звучали з естрадних сцен і переказувалися з вуст в уста. Автор безстрашно відстоював право українців говорити рідною мовою, таврував кар’єризм, пристосуванство й міщанську обмеженість.
Форма
Твір побудований у формі: коломийковий вірш або шестистопний дактило-хорей гуморески. Діалогічний гумористичний ритм, розрахований на живе естрадне читання та гострий пуант.
Сюжетні строфи з парним або перехресним римуванням, що підводять до кульмінаційного фіналу. Мова твору пересипана колоритними фразеологізмами, народними примовками та живими інтонаціями розмовної мови.
Як читати
Сюжет розгортається з невимушеної побутової ситуації («Прийшов хворий до лікаря»), де автор буквально кількома мазками окреслює персонажів та зав’язує комічний конфлікт.
У динамічному розвитку подій («Масло, ряжанку, сметану, овочі і фрукти. —») комізм ситуації переростає у гостру моральну оцінку. Персонажі розкриваються через власну мову, демонструючи справжню сутність за зовнішнім пафосом чи хитрістю.
Фінал гуморески («Більш бувайте на повітрі, заряджайтесь киснем») містить блискучий дотепний пуант, що викликає вибух щирого сміху. Цей сміх є очисним і стверджує непереможність народної правди та здорового глузду.
Теми: український гумор · сатира і сарказм · інтимна лірика · елегійні роздуми · доля на чужині