Поцілунок
Павло Глазовий
Приключилась ця пригода у лиху годину,
В чорні дні, коли фашисти вдерлись на Вкраїну.
…Їдуть разом у вагоні офіцер дебелий,
Гарна дівчина, бабуся і хлопчак веселий.
У тунель влітає поїзд десь на перегоні,
І стає, як серед ночі, темно у вагоні.
І лунає поцілунок і удар по пиці…
Вийшов поїзд із тунелю, мчить по залізниці.
Офіцер спідлоба блима люто, як злодюга.
Біля ока у фашиста — синій ліхтарюга.
Їде й думає бабуся: “Проклятющі фриці…
Цмокнув дівчину в тунелі і схопив по пиці”.
А дівчина про фашиста дума: “Тьфу, поганий!
Цілуватись до бабусі ліз, бандило п’яний.
Та бабуся — молодчина, видно, жінка горда.
Так ударила навідліг, що набрякла морда”.
Офіцер до ліхтарюги приклада хустину,
Кривить пику дурнувато й дума про хлопчину:
“Бач, в тунелі цмокнув дівку, ніби ненароком,
А я маю через нього ліхтаря під оком”.
А хлопчина їде й дума: “От робота чиста!
Сам себе у руку цмокнув і огрів фашиста”.
Про вірш
Дотепна побутова гумореска, що викриває бюрократичне чванство, людську глупоту та моральне лицемірство. Твір утверджує здоровий народний сміх як ліки проти суспільних вад.
Історія
Твір належить до доробку видатного українського гумориста й сатирика Павла Глазового (популярних збірок гумору та сатири («Сміхологія», «Веселий світ і чорна книга»)). У часи тотального ідеологічного тиску та русифікації Глазовий зумів зберегти й продовжити велику традицію народного сміху Остапа Вишні та Степана Руданського.
Його гуморески розходилися мільйонними накладами, звучали з естрадних сцен і переказувалися з вуст в уста. Автор безстрашно відстоював право українців говорити рідною мовою, таврував кар’єризм, пристосуванство й міщанську обмеженість.
Форма
Твір побудований у формі: коломийковий вірш або шестистопний дактило-хорей гуморески. Діалогічний гумористичний ритм, розрахований на живе естрадне читання та гострий пуант.
Сюжетні строфи з парним або перехресним римуванням, що підводять до кульмінаційного фіналу. Мова твору пересипана колоритними фразеологізмами, народними примовками та живими інтонаціями розмовної мови.
Як читати
Сюжет розгортається з невимушеної побутової ситуації («Приключилась ця пригода у лиху годину»), де автор буквально кількома мазками окреслює персонажів та зав’язує комічний конфлікт.
У динамічному розвитку подій («Цмокнув дівчину в тунелі і схопив по пиці») комізм ситуації переростає у гостру моральну оцінку. Персонажі розкриваються через власну мову, демонструючи справжню сутність за зовнішнім пафосом чи хитрістю.
Фінал гуморески («Сам себе у руку цмокнув і огрів фашиста») містить блискучий дотепний пуант, що викликає вибух щирого сміху. Цей сміх є очисним і стверджує непереможність народної правди та здорового глузду.
Теми: український гумор · сатира і сарказм · комічне й сатиричне · інтимна лірика