Реклама

Павло Глазовий

Іде дідок по столиці, де вогні реклами,
Мов жар-птиці-блискавиці, сяють над дахами.
Іде дідок та й читає рекламні поради:
ЗАМОВЛЯЙТЕ В ГАСТРОНОМАХ ТОРТИ Й ШОКОЛАДИ!
НАЙЗРУЧНІШИЙ ТРАНСПОРТ НИНІ — ЦЕ ТАКСОМОТОРИ!
ЇДЬТЕ В КРИМ ВІДПОЧИВАТИ, ЖДУТЬ ВАС МОРЕ Й ГОРИ!
КОРИСТУЙТЕСЬ ЛІТАКАМИ — ВИГРАВАЙТЕ В ЧАСІ!
ЗБЕРІГАЙТЕ СВОЇ ГРОШІ ТІЛЬКИ В ОЩАДКАСІ!
“Якщо будеш, — старий дума, — на таксі кататись,
Та торти собі купляти, та в Криму купатись,
Та літати літаками, щоб не гаять часу, —
То якого ж тоді біса здаси в ощадкасу?”

Про вірш

Влучна сатирична оповідка, сповнена неперевершеного народного колориту та життєствердного оптимізму. Автор майстерно створює яскраві характерні типи.

Історія

Твір належить до доробку видатного українського гумориста й сатирика Павла Глазового (популярних збірок гумору та сатири («Сміхологія», «Веселий світ і чорна книга»)). У часи тотального ідеологічного тиску та русифікації Глазовий зумів зберегти й продовжити велику традицію народного сміху Остапа Вишні та Степана Руданського.

Його гуморески розходилися мільйонними накладами, звучали з естрадних сцен і переказувалися з вуст в уста. Автор безстрашно відстоював право українців говорити рідною мовою, таврував кар’єризм, пристосуванство й міщанську обмеженість.

Форма

Твір побудований у формі: коломийковий вірш або шестистопний дактило-хорей гуморески. Діалогічний гумористичний ритм, розрахований на живе естрадне читання та гострий пуант.

Сюжетні строфи з парним або перехресним римуванням, що підводять до кульмінаційного фіналу. Мова твору пересипана колоритними фразеологізмами, народними примовками та живими інтонаціями розмовної мови.

Як читати

Сюжет розгортається з невимушеної побутової ситуації («Іде дідок по столиці, де вогні реклами»), де автор буквально кількома мазками окреслює персонажів та зав’язує комічний конфлікт.

У динамічному розвитку подій («КОРИСТУЙТЕСЬ ЛІТАКАМИ — ВИГРАВАЙТЕ В ЧАСІ») комізм ситуації переростає у гостру моральну оцінку. Персонажі розкриваються через власну мову, демонструючи справжню сутність за зовнішнім пафосом чи хитрістю.

Фінал гуморески («То якого ж тоді біса здаси в ощадкасу») містить блискучий дотепний пуант, що викликає вибух щирого сміху. Цей сміх є очисним і стверджує непереможність народної правди та здорового глузду.

Теми: український гумор · сатира і сарказм · пейзажна лірика · філософія буття · доля на чужині

Усі поети