Сімеєчка

Павло Глазовий

Батько став серед кімнати, гаманцем трясе.
— Подивіться, п’ять копійок лишилось — і все.
Це синок мій із кишені гроші вичища,
Щоб крутити в ресторанах всякі ча-ча-ча.
Що за люди? Що за звички? Що це за сім’я? —
Мати каже: — А можливо, взяла гроші я?
— Ні, не ти! — гукає батько. — Ти береш не так.
Якби ти, хіба б лишився хоч один п’ятак?

Про вірш

Влучна сатирична оповідка, сповнена неперевершеного народного колориту та життєствердного оптимізму. Автор майстерно створює яскраві характерні типи.

Історія

Твір належить до доробку видатного українського гумориста й сатирика Павла Глазового (популярних збірок гумору та сатири («Сміхологія», «Веселий світ і чорна книга»)). У часи тотального ідеологічного тиску та русифікації Глазовий зумів зберегти й продовжити велику традицію народного сміху Остапа Вишні та Степана Руданського.

Його гуморески розходилися мільйонними накладами, звучали з естрадних сцен і переказувалися з вуст в уста. Автор безстрашно відстоював право українців говорити рідною мовою, таврував кар’єризм, пристосуванство й міщанську обмеженість.

Форма

Твір побудований у формі: коломийковий вірш або шестистопний дактило-хорей гуморески. Діалогічний гумористичний ритм, розрахований на живе естрадне читання та гострий пуант.

Сюжетні строфи з парним або перехресним римуванням, що підводять до кульмінаційного фіналу. Мова твору пересипана колоритними фразеологізмами, народними примовками та живими інтонаціями розмовної мови.

Як читати

Сюжет розгортається з невимушеної побутової ситуації («Батько став серед кімнати, гаманцем трясе»), де автор буквально кількома мазками окреслює персонажів та зав’язує комічний конфлікт.

У динамічному розвитку подій («Що за люди? Що за звички? Що це за сім’я? —») комізм ситуації переростає у гостру моральну оцінку. Персонажі розкриваються через власну мову, демонструючи справжню сутність за зовнішнім пафосом чи хитрістю.

Фінал гуморески («Якби ти, хіба б лишився хоч один п’ятак») містить блискучий дотепний пуант, що викликає вибух щирого сміху. Цей сміх є очисним і стверджує непереможність народної правди та здорового глузду.

Теми: український гумор · сатира і сарказм · людська гідність · правда життя

Усі поети