Спілкування

Павло Глазовий

Дорікає мати доні:
— Ти жівйош у Кієвє,
А нє гдє-то у Рязані
Чи в каком Тетієвє,
Но язик ти украінскій
Знать нє собіраєшся.
Говору тібє об етім,
Но ти возмущаєшся.
Что ти дєлаєш мнє глазкі,
Смотріш, как на дурочку?
Ти же часто в сєльскіх тьоток
Покупаєш курочку.
Научись хоть торговаться:
“А почому кури?”
“А не буде лі дешевше?”
“Не деріть три шкури!”

Павло Глазовий

Про вірш

Влучна сатирична оповідка, сповнена неперевершеного народного колориту та життєствердного оптимізму. Автор майстерно створює яскраві характерні типи.

Історія

Твір належить до доробку видатного українського гумориста й сатирика Павла Глазового (популярних збірок гумору та сатири («Сміхологія», «Веселий світ і чорна книга»)). У часи тотального ідеологічного тиску та русифікації Глазовий зумів зберегти й продовжити велику традицію народного сміху Остапа Вишні та Степана Руданського.

Його гуморески розходилися мільйонними накладами, звучали з естрадних сцен і переказувалися з вуст в уста. Автор безстрашно відстоював право українців говорити рідною мовою, таврував кар’єризм, пристосуванство й міщанську обмеженість.

Форма

Твір побудований у формі: коломийковий вірш або шестистопний дактило-хорей гуморески. Діалогічний гумористичний ритм, розрахований на живе естрадне читання та гострий пуант.

Сюжетні строфи з парним або перехресним римуванням, що підводять до кульмінаційного фіналу. Мова твору пересипана колоритними фразеологізмами, народними примовками та живими інтонаціями розмовної мови.

Як читати

Сюжет розгортається з невимушеної побутової ситуації («Дорікає мати доні»), де автор буквально кількома мазками окреслює персонажів та зав’язує комічний конфлікт.

У динамічному розвитку подій («Что ти дєлаєш мнє глазкі») комізм ситуації переростає у гостру моральну оцінку. Персонажі розкриваються через власну мову, демонструючи справжню сутність за зовнішнім пафосом чи хитрістю.

Фінал гуморески («автор: Павло Глазовий») містить блискучий дотепний пуант, що викликає вибух щирого сміху. Цей сміх є очисним і стверджує непереможність народної правди та здорового глузду.

Теми: український гумор · сатира і сарказм · філософія буття · людська гідність

Усі поети