Сваха Домаха

Павло Глазовий

Як женитися задумав Панько Костомаха,
Прителющилась до нього тітонька Домаха.
— Ти бажаєш оженитись? Це хороше діло.
Бери собі Куцу Феньку, розписуйся сміло.
— Та нащо мені та Фенька, як вона заїка?
— То не лихо, менше буде лаять чоловіка.
— Та вона ще в школі шию тижнями не мила.
— То не страшно, менше буде витрачати мила.
— Та вона ж дурна, як пробка. Всі це добре знають. —
Тітка вперлась: — І на сонці плями теж бувають.

Про вірш

Дотепна побутова гумореска, що викриває бюрократичне чванство, людську глупоту та моральне лицемірство. Твір утверджує здоровий народний сміх як ліки проти суспільних вад.

Історія

Твір належить до доробку видатного українського гумориста й сатирика Павла Глазового (популярних збірок гумору та сатири («Сміхологія», «Веселий світ і чорна книга»)). У часи тотального ідеологічного тиску та русифікації Глазовий зумів зберегти й продовжити велику традицію народного сміху Остапа Вишні та Степана Руданського.

Його гуморески розходилися мільйонними накладами, звучали з естрадних сцен і переказувалися з вуст в уста. Автор безстрашно відстоював право українців говорити рідною мовою, таврував кар’єризм, пристосуванство й міщанську обмеженість.

Форма

Твір побудований у формі: коломийковий вірш або шестистопний дактило-хорей гуморески. Діалогічний гумористичний ритм, розрахований на живе естрадне читання та гострий пуант.

Сюжетні строфи з парним або перехресним римуванням, що підводять до кульмінаційного фіналу. Мова твору пересипана колоритними фразеологізмами, народними примовками та живими інтонаціями розмовної мови.

Як читати

Сюжет розгортається з невимушеної побутової ситуації («Як женитися задумав Панько Костомаха»), де автор буквально кількома мазками окреслює персонажів та зав’язує комічний конфлікт.

У динамічному розвитку подій («— То не лихо, менше буде лаять чоловіка») комізм ситуації переростає у гостру моральну оцінку. Персонажі розкриваються через власну мову, демонструючи справжню сутність за зовнішнім пафосом чи хитрістю.

Фінал гуморески («Тітка вперлась: — І на сонці плями теж бувають») містить блискучий дотепний пуант, що викликає вибух щирого сміху. Цей сміх є очисним і стверджує непереможність народної правди та здорового глузду.

Теми: український гумор · сатира і сарказм · комічне й сатиричне · інтимна лірика

Усі поети