Цікава бабуся

Павло Глазовий

Розказував людям лектор про будову світу,
Про планети і про Землю, про її орбіту.
Під кінець одна бабуся встала та й питає:
— Так ви кажете, що бога не було й немає?
— Це доведено вже точно, — мовив лектор строго. —
Була кругом матерія і більше нічого. —
А бабуся кінчик хустки зім’яла у жмені.
— І ви всього не знаєте, хоч і дуже вчені.
Якщо справді матерії скрізь було доволі,
То чого ж Адам і Єва жили в раю голі?

Про вірш

Влучна сатирична оповідка, сповнена неперевершеного народного колориту та життєствердного оптимізму. Автор майстерно створює яскраві характерні типи.

Історія

Твір належить до доробку видатного українського гумориста й сатирика Павла Глазового (популярних збірок гумору та сатири («Сміхологія», «Веселий світ і чорна книга»)). У часи тотального ідеологічного тиску та русифікації Глазовий зумів зберегти й продовжити велику традицію народного сміху Остапа Вишні та Степана Руданського.

Його гуморески розходилися мільйонними накладами, звучали з естрадних сцен і переказувалися з вуст в уста. Автор безстрашно відстоював право українців говорити рідною мовою, таврував кар’єризм, пристосуванство й міщанську обмеженість.

Форма

Твір побудований у формі: коломийковий вірш або шестистопний дактило-хорей гуморески. Діалогічний гумористичний ритм, розрахований на живе естрадне читання та гострий пуант.

Сюжетні строфи з парним або перехресним римуванням, що підводять до кульмінаційного фіналу. Мова твору пересипана колоритними фразеологізмами, народними примовками та живими інтонаціями розмовної мови.

Як читати

Сюжет розгортається з невимушеної побутової ситуації («Розказував людям лектор про будову світу»), де автор буквально кількома мазками окреслює персонажів та зав’язує комічний конфлікт.

У динамічному розвитку подій («Була кругом матерія і більше нічого. —») комізм ситуації переростає у гостру моральну оцінку. Персонажі розкриваються через власну мову, демонструючи справжню сутність за зовнішнім пафосом чи хитрістю.

Фінал гуморески («То чого ж Адам і Єва жили в раю голі») містить блискучий дотепний пуант, що викликає вибух щирого сміху. Цей сміх є очисним і стверджує непереможність народної правди та здорового глузду.

Теми: український гумор · сатира і сарказм · елегійні роздуми · людська гідність

Усі поети