Як Микита став боксером
Павло Глазовий
Прийшов наказ директору м’ясокомбинату:
“Ви повинні спортроботу ширше розгортати.
Щоб в цій справі подолати давне відставання,
Найсильнішого боксера вишліть на змагання”.
Сів, задумався директор — справи складнуваті…
Звідкіля ж того боксера взять на комбінаті?
І звернувсь до м’ясоруба силача Микити,
Що умів одним ударом бугая убити.
— Виручай мене, Микито! Візьмеш рукавиці
І поїдеш на змагання з боксу до столиці.
— Побоксуємо! — Микита мовив без вагання
І в столиці через тиждень вийшов на змагання.
Гонг ударив. Супротивник кинувсь до Микити
І відразу ж примудрився в зуби зацідити.
А Микита спересердя раз його як свиснув,
Полетів він за канати, лиш ногами блиснув.
Вибіг лікар до боксера, розтирання робить,
Щось у ніздрі заливає, чимось груди кропить.
А м’ясник по рингу скаче та як крикне здуру:
— Що ти тягнеш? Доки теплий — здирай з нього шкуру!
Про вірш
Влучна сатирична оповідка, сповнена неперевершеного народного колориту та життєствердного оптимізму. Автор майстерно створює яскраві характерні типи.
Історія
Твір належить до доробку видатного українського гумориста й сатирика Павла Глазового (популярних збірок гумору та сатири («Сміхологія», «Веселий світ і чорна книга»)). У часи тотального ідеологічного тиску та русифікації Глазовий зумів зберегти й продовжити велику традицію народного сміху Остапа Вишні та Степана Руданського.
Його гуморески розходилися мільйонними накладами, звучали з естрадних сцен і переказувалися з вуст в уста. Автор безстрашно відстоював право українців говорити рідною мовою, таврував кар’єризм, пристосуванство й міщанську обмеженість.
Форма
Твір побудований у формі: коломийковий вірш або шестистопний дактило-хорей гуморески. Діалогічний гумористичний ритм, розрахований на живе естрадне читання та гострий пуант.
Сюжетні строфи з парним або перехресним римуванням, що підводять до кульмінаційного фіналу. Мова твору пересипана колоритними фразеологізмами, народними примовками та живими інтонаціями розмовної мови.
Як читати
Сюжет розгортається з невимушеної побутової ситуації («Прийшов наказ директору м’ясокомбинату»), де автор буквально кількома мазками окреслює персонажів та зав’язує комічний конфлікт.
У динамічному розвитку подій («— Побоксуємо! — Микита мовив без вагання») комізм ситуації переростає у гостру моральну оцінку. Персонажі розкриваються через власну мову, демонструючи справжню сутність за зовнішнім пафосом чи хитрістю.
Фінал гуморески («— Що ти тягнеш? Доки теплий — здирай з нього шкуру») містить блискучий дотепний пуант, що викликає вибух щирого сміху. Цей сміх є очисним і стверджує непереможність народної правди та здорового глузду.
Теми: український гумор · сатира і сарказм · пейзажна лірика · людська гідність