Як Ярема оженився
Павло Глазовий
Весела новела
Почалася дуже просто історія наша.
Жили собі, поживали Ася і Аркаша.
Той Аркаша був вертлявий, спритний та завзятий.
На ходу він, як то кажуть, вмів підметки рвати.
А квартири молодята власної не мали.
У якоїсь удовиці закуток наймали.
І жив собі недалечко холостяк Ярема.
Була в нього світла, гарна квартира окрема.
— Не люблю я, — говорив він, — з жінками возиться.
Не женився і ніколи не буду жениться.
Жінці ж треба купувати брошки та браслети…
Краще їстиму в їдальні вчорашні котлети.
Здибав якось на дорозі Аркаша Ярему
І затіяв з ним розмову на слизеньку тему.
— Ти людина одинока, то продай нам хату.
Торгуватися не буду, дам хорошу плату.
— Геть! — обурився Ярема. — Відчепись від мене!
Хто дозволись продавати? Це ж добро казенне.
— Не шуми, — сказав Аркаша. — Зробимо без риску.
Можеш гроші взяти зразу, тільки дай розписку.
Нам з тобою закрутити фокус доведеться.
Хай зі мною моя Ася в загсі розведеться,
А за тебе вийде заміж. Ти її пропишеш,
Потім, ніби посварившись, ти її залишиш.
Поживеш так для проформи тижнів три-чотири,
А там тебе моя Ася випише з квартири.
Взяв Ярема кляті гроші, чималеньку суму.
Провернули все по плану, легко і без шуму.
Через місяць до Яреми завітав Аркаша.
— Що ж, — говорить, — вимітайся, це квартира наша. —
А Ярема зуби скалить, крутить головою.
— Це ти звідси вимітайся, котись ковбасою!
Я ж по вуха закохався. Бувша твоя Ася
Мені страшно полюбилась, до душі прийшлася. —
Тут і Ася обізвалась: — Соблюдай культуру,
Бо ми можем подзвонити у прокуратуру.
Прокурор тобі покаже, він тебе проучить.
Мене тепер з Яремою тільки смерть розлучить.
Йшов по вулиці Аркаша, від вітру хитався,
Мов сліпий, на перехожих часто натикався.
Гроші ляснули, і втратив Асю найдорожчу.
А Ярема жінку має й гарну житлоплощу.
Про вірш
Гостросатирична гумореска на захист рідної української мови та національної самоповаги. Автор висміює перевертнів і безбатченків, які соромляться материнського слова.
Історія
Твір належить до доробку видатного українського гумориста й сатирика Павла Глазового (популярних збірок гумору та сатири («Сміхологія», «Веселий світ і чорна книга»)). У часи тотального ідеологічного тиску та русифікації Глазовий зумів зберегти й продовжити велику традицію народного сміху Остапа Вишні та Степана Руданського.
Його гуморески розходилися мільйонними накладами, звучали з естрадних сцен і переказувалися з вуст в уста. Автор безстрашно відстоював право українців говорити рідною мовою, таврував кар’єризм, пристосуванство й міщанську обмеженість.
Форма
Твір побудований у формі: коломийковий вірш або шестистопний дактило-хорей гуморески. Діалогічний гумористичний ритм, розрахований на живе естрадне читання та гострий пуант.
Сюжетні строфи з парним або перехресним римуванням, що підводять до кульмінаційного фіналу. Мова твору пересипана колоритними фразеологізмами, народними примовками та живими інтонаціями розмовної мови.
Як читати
Сюжет розгортається з невимушеної побутової ситуації («Весела новела»), де автор буквально кількома мазками окреслює персонажів та зав’язує комічний конфлікт.
У динамічному розвитку подій («Нам з тобою закрутити фокус доведеться») комізм ситуації переростає у гостру моральну оцінку. Персонажі розкриваються через власну мову, демонструючи справжню сутність за зовнішнім пафосом чи хитрістю.
Фінал гуморески («А Ярема жінку має й гарну житлоплощу») містить блискучий дотепний пуант, що викликає вибух щирого сміху. Цей сміх є очисним і стверджує непереможність народної правди та здорового глузду.
Теми: український гумор · сатира і сарказм · комічне й сатиричне · рідна мова і земля · філософія буття