Полював Свирид Макітра, доки зовсім постарів.
І до того став брехливим, мов на старості здурів.
— Що це, — каже, — за охота? Он колись — ото була!
Раз убив я дві жирафи біля нашого села…
— Домоловся, — злиться баба, — зовсім вибився з ума.
Хто ж не знає, що жирафів за сто верст од нас нема? —
А Свирид своє торочить:
— Де ж тепер побачиш їх?
Через те й нема жирафів, що я вистріляв усіх.
Влучна сатирична оповідка, сповнена неперевершеного народного колориту та життєствердного оптимізму. Автор майстерно створює яскраві характерні типи.
Твір належить до доробку видатного українського гумориста й сатирика Павла Глазового (популярних збірок гумору та сатири («Сміхологія», «Веселий світ і чорна книга»)). У часи тотального ідеологічного тиску та русифікації Глазовий зумів зберегти й продовжити велику традицію народного сміху Остапа Вишні та Степана Руданського.
Його гуморески розходилися мільйонними накладами, звучали з естрадних сцен і переказувалися з вуст в уста. Автор безстрашно відстоював право українців говорити рідною мовою, таврував кар’єризм, пристосуванство й міщанську обмеженість.
Твір побудований у формі: коломийковий вірш або шестистопний дактило-хорей гуморески. Діалогічний гумористичний ритм, розрахований на живе естрадне читання та гострий пуант.
Сюжетні строфи з парним або перехресним римуванням, що підводять до кульмінаційного фіналу. Мова твору пересипана колоритними фразеологізмами, народними примовками та живими інтонаціями розмовної мови.
Сюжет розгортається з невимушеної побутової ситуації («Полював Свирид Макітра, доки зовсім постарів»), де автор буквально кількома мазками окреслює персонажів та зав’язує комічний конфлікт.
У динамічному розвитку подій («— Домоловся, — злиться баба, — зовсім вибився з ума») комізм ситуації переростає у гостру моральну оцінку. Персонажі розкриваються через власну мову, демонструючи справжню сутність за зовнішнім пафосом чи хитрістю.
Фінал гуморески («Через те й нема жирафів, що я вистріляв усіх») містить блискучий дотепний пуант, що викликає вибух щирого сміху. Цей сміх є очисним і стверджує непереможність народної правди та здорового глузду.
Теми: український гумор · сатира і сарказм · людська гідність · правда життя