Нащо мені женитися?

Тарас Шевченко

Нащо мені женитися?
Нащо мені братись?
Будуть з мене, молодого,
Козаки сміятись.
Оженився, вони скажуть,
Голодний і голий,
Занапастив, нерозумний,
Молодую волю.
Воно й правда. Що ж діяти?
Навчіть мене, люде,
Іти хіба до вас в найми?
Чи до ладу буде?
Ні, не буду чужі воли
Пасти, заганяти;
Не буду я в чужій хаті
Тещу поважати.
А буду я красоватись
В голубім жупані
На конику вороному
Перед козаками.
Найду собі чорнобривку
В степу при долині —
Високую могилоньку
На тій Україні.
На весілля товариство
Вийде погуляти
Та винесе самопали,
Викотить гармату.
Як понесуть товариша
В новую світлицю,
Загомонять самопали,
Гукнуть гаківниці.
Як положать отамана
В новій хаті спати,
Заголосить, як та мати,
Голосна гармата.
Гукатиме, кричатиме
Не одну годину.
І рознесе тую славу
По всій Україні.

Перша половина 1849, Косарал

Про вірш

Гіркий соціальний роздум бідного парубка про неможливість одруження через злидні та відмову прирікати майбутніх дітей на кріпацькі сльози.

Історія

Створено наприкінці 1848 року під час першої зимівлі на Косаралі й занесено до «Малої книжки».

Шевченко показує зворотний бік традиційної весільної обрядовості в умовах кріпаччини, коли бідняк не мав за душею ні кола ні двора.

Особисті переживання поета, який через заслання був позбавлений можливості створити власну сім'ю, надали віршеві особливого драматизму.

Форма

Коломийковий пісенний монолог із трагічно-напруженими риторичними запитаннями («Нащо мені женитися? Нащо плодить сльози?»).

Поєднання фольклорної образності парубоцьких жалібних пісень із гострим соціальним реалізмом.

Як читати

Відмова від шлюбу постає тут не як егоїзм, а як акт вищої моральної відповідальності: парубок не хоче бачити, як його діти пухнутимуть з голоду чи підуть по світу з торбами.

Кріпосницький лад позбавляє людину фундаментального права на любов, тепло домашнього вогнища та продовження роду.

Цей твір є прямим звинуваченням суспільному ладу, що перетворює людське життя на суцільне безпросвітне мучеництво.

Теми: кріпацька бідність · відмова від шлюбу · парубоцький розпач · соціальна наруга · протест проти злиднів

Усі поети