Он не п’ються пива-меди
Тарас Шевченко
Он не п’ються пива-меди,
Не п’ється вода,
Прилучилась з чумаченьком
У степу біда.
Заболіла головонька,
Заболів живіт,
Упав чумак коло воза,
Упав та й лежить.
Із Одеси преславної
Завезли чуму.
Покинули товариша,
Горенько йому.
Воли його коло воза
Понуро стоять.
А із степу гайворони
До його летять.
«Ой не клюйте, гайворони,
Чумацького трупу,
Наклювавшись, подохнете
Коло мене вкупі.
Ой полетіть, гайворони,
Мої сизокрилі,
До батечка та скажіте,
Щоб службу служили
Та за мою грішну душу
Псалтир прочитали,
А дівчині молоденькій
Скажіть, щоб не ждала».
Друга половина 1848, Косарал
Про вірш
Драматична пісня-картина про страшне лихо в дорозі — чумацьку моровицю серед степу та трагічну смерть чумака далеко від рідного дому.
Історія
Створено на Косаралі 1848 року; поет спирався на чумацький фольклор та власні враження від зустрічей із валками чумаків на південних трактах України.
Чумацтво було важким і ризикованим промислом: епідемії чуми й холери нерідко знищували цілі валки серед безлюдних степів.
Форма
Коломийковий ритм народної чумацької пісні з лаконічним, трагічно стриманим інтонаційним малюнком.
Фольклорна градація нещастя: від зупинки веселощів до передсмертного заповіту чумака.
Як читати
Чумацька смерть на чужині постає як один із фундаментальних мотивів української народної картини світу.
Образ чорного вола, що стоїть над вмираючим господарем, символізує безмовне горе самотньої природи серед глухого степу.
Шевченко з глибоким болем передає трагедію трудівника, який покинув родину заради шматка хліба і знайшов спочинок у безіменній степовій могилі.
Теми: чумацька доля · моровиця в степу · загибель на чужині · чумацький фольклор · трагедія заробітчанства