Полякам
Тарас Шевченко
Ще як були ми козаками,
А унії не чуть було,
Отам-то весело жилось!
Братались з вольними ляхами,
Пишались вольними степами,
В садах кохалися, цвіли,
Неначе лілії, дівчата.
Пишалася синами мати,
Синами вольними… Росли,
Росли сини і веселили
Старії скорбнії літа…
Аж поки іменем Христа
Прийшли ксьондзи і запалили
Наш тихий рай. І розлили
Широке море сльоз і крові,
А сирот іменем Христовим
Замордували, розп’яли.
Поникли голови козачі,
Неначе стоптана трава.
Украйна плаче, стогне-плаче!
За головою голова
Додолу пада. Кат лютує,
А ксьондз скаженим язиком
Кричить: “Te deum! алілуя!..”
Отак-то, ляше, друже, брате!
Неситії ксьондзи, магнати
Нас порізнили, розвели,
А ми б і досі так жили.
Подай же руку козакові
І серце чистеє подай!
І знову іменем Христовим
Ми оновим наш тихий рай.
[Після 22 червня 1847, Орська кріпость — 1850, Оренбург]
Про вірш
Програмне історико-політичне послання до польського народу із закликом до братерства, рівності та взаємного прощення в ім'я вільного християнського майбутнього.
Історія
Написано в Орській фортеці 1847 року; приводом стали спогади про дружбу з польськими діячами (Едвардом Желіговським, Зигмунтом Сераковським) та співчуття до польського визвольного руху.
Шевченко прагнув знайти історичний корінь ворожнечі між двома слов'янськими народами, який уможливив їхнє спільне поневолення Російською імперією.
Форма
Чотиристопний ямб із парним та перехресним римуванням; публіцистичний тон поєднується з теплою ліричною інтонацією братерського вітання.
Чітка композиційна тричастинність: спогад про золоту добу миру («ще як були ми козаками»), звинувачення розпалювачів ворожнечі та підсумковий заклик «Подай же руку козакові».
Як читати
Шевченко звинувачує у розпалюванні міжнаціональної ворожнечі магнатів, ксьондзів і королівську сваволю, що розірвали природне братерство простого люду.
Ідея відродження «тихого раю» між Україною та Польщею ґрунтується на засадах щирої християнської любові та рівноправності без панування одних над іншими.
Текст став маніфестом слов'янського демократичного союзу проти спільного імперського ворога — царського самодержавства.
Теми: українсько-польське братерство · історичне примирення · свобода слов'янських народів · критика релігійного фанатизму · козацька доба