Причинна (скорочено)
Тарас Шевченко
1814-1861
Балада
Буря на Дніпрі. Горами зіймаються величезні хвилі, гнуться під поривами шаленого вітру високі верби. А на березі, біля гаю, щось біле блукає, схоже на русалку. Ні, то не русалка, а дівчина, що її ворожка зробила причинною, аби менше сумувала за молодим козаком. Торік він пішов у похід, обіцяв повернутися, та чомусь не їхав. Дівчина-сирота щиро полюбила козака і побивалася за ним, не знаючи, чи він живий, чи, може загинув; чи кохає її, чи знайшов собі іншу.
Так вона ходила берегом, а тим часом з води повиринали русалки і залоскотали причинну.
Вранці з діброви виїхав козак, кінь його вороненький ледве ступав, спотикався. Доїхав до того дуба, де розлучився з коханою дівчиною, і побачив її:
Вона! Боже милий!
Бач, заснула виглядавши.
Моя сизокрила!
Кинув коня та до неї:
“Боже ти мій, боже!”
Кличе її та цілує…
Ні, вже не поможе!
“За що ж вони розлучили
Мене із тобою?”
Зареготавсь, розігнався —
Та в дуб головою!
Невдовзі проходили там дівчата, що йшли в поле жати. Побачили коня і козака з дівчиною, думали, що вони сплять, і хотіли їх злякати, але зрозуміли, що ті мертві,— і втекли.
Козака і дівчину, як сиріт, поховали громадою. Насипали край дороги дві могили в житі, посадили над козацькою могилою явір та ялину, а над дівчиною — червону калину. На гілках співають птахи, поки зійде місяць і повиходять з Дніпра русалки.
стислі перекази творів української літератури
Про вірш
Розгорнута художня версія фундаментальної балади про силу приреченого кохання, фантастичний світ народних вірувань та нерозривний зв'язок людського серця зі стихіями природи.
Історія
Перший шедевр Шевченка, написаний у Петербурзі 1837 року, який поклав початок його славі як великого національного барда.
Поет спирався на баладні традиції європейського романтизму (Міцкевич, Жуковський, Бергер), однак наповнив твір автентичним українським світовідчуттям і міфологією.
Балада назавжди закріпила в культурі архетипні образи ревучого Дніпра, дівочого божевілля від розлуки та калини над козацькою могилою.
Форма
Складна ритмічна поліфонія: від розкотистих ямбічних ударів бурі до ніжних пісенних коломийкових строф і тривожного дактилічного шелесту русалок.
Драматичний монтаж епізодів: шалена буря на ріці — блукання сновидиці — танок потойбічних русалок — повернення козака — подвійна могила.
Як читати
Природа в баладі постає одухотвореною, живою силою: вітер стогне разом із дівчиною, а місяць ховається у хмарах, немов лякаючись побачити людську смерть.
Русалки втілюють фатальну силу нереалізованого материнства й дівочої небезпеки, що затягує страдницю в холодну безодню забуття.
Загибель обох закоханих перетворюється не на безвихідь, а на романтичне возз'єднання душ, увічнене народною пам'яттю у співі птахів над їхнім курганом.
Теми: романтична українська балада · фатальне кохання і смерть · міфологія русалок · козацьке повернення · образ ревучого Дніпра · єдність людини і природи