Заросли шляхи тернами
Тарас Шевченко
Заросли шляхи тернами
На тую країну,
Мабуть, я її навіки,
Навіки покинув.
Мабуть, мені не вернутись
Ніколи додому?
Мабуть, мені доведеться
Читати самому
Оці думи? Боже милий!
Тяжко мені жити!
Маю серце широкеє —
Ні з ким поділити!
Не дав єси мені долі,
Молодої долі!
Не давав єси ніколи,
Ніколи! ніколи!
Не дав серця молодого
З тим серцем дівочим
Поєднати! Минулися
Мої дні і ночі
Без радості, молодії!
Так собі минули
На чужині. Не найшлося
З ким серцем ділитись,
А тепер не маю навіть
З ким поговорити!
Тяжко мені, боже милий,
Носити самому
Оці думи. І не ділить
Ні з ким,— і нікому
Не сказать святого слова,
І душу убогу
Не радовать, і не корить
Чоловіка злого,
І умерти!.. О господи!
Дай мені хоч глянуть
На народ отой убитий,
На тую Украйну!
Перша половина 1849, Косарал
Про вірш
Шедевр елегійної лірики: трагічне усвідомлення незворотності розлуки з Батьківщиною через метафору зарослих тернами шляхів в Україну.
Історія
Написано навесні 1849 року на острові Косарал. Довгі місяці льодової блокади породили в душі поета відчуття повної відрізаності від світу й наближення смерті на чужині.
Текст увійшов до третього зошита «Малої книжки». Згодом цей вірш став однією з найулюбленіших народних пісень завдяки геніальній музиці Миколи Лисенка.
Тернові шляхи для Шевченка були також образом мученицького вінця, який судилося нести йому та всій Україні.
Форма
Коломийковий вірш із цезурою, витриманий у глибокому плачовому інтонаційному ладі.
Філігранний звукопис, повтори й ритмічні паузи створюють ефект повільного згасання надії.
Як читати
Образ зарослих тернами шляхів є архетипним символом нездоланної перешкоди, страждань і забуття.
Терни колють серце поета, який запитує, чи повернеться він коли-небудь на рідну землю, чи його кістки назавжди зотліють у диких пісках чужини.
Вірш підноситься до вселюдської трагедії втраченого раю та невимовного щему за рідним домом, залишаючись вершиною світової ностальгійної лірики.
Теми: тернові шляхи · туга за Україною · вічна чужина · трагічна розлука · романтична елегія