“Некролог кукурудзяному качанові…”
Василь Симоненко
Не чути голосінь, іржавіють оркестри,
Оратори втомились від кричань:
В труні лежить не вождь і не маестро,
А просто — кукурудзяний качан.
Труна із тупості, бездарністю оббита;
Бредуть за нею стомлені думки:
Кого оплакувать, кого мені судити,
Кому із серця відбивать замки?
Кого трясти за петельки і душу?
Кого клясти за цю безглузду смерть?
Помер качан, і я кричати мушу,
Налитий смутком і злобою вщерть.
Качане мій, за що тебе згноїли?
Качане мій, кому ти завинив?
Качане мій, лягли в твою могилу
І людська праця, і щедроти нив.
Безсонні ночі, неспокійні днини,
Мозолі, піт, думок гарячий щем
Лягли з тобою поруч в домовину
І догнивають під густим дощем.
Прокляття вам, лукаві лицедії,
В яких би ви не шлялися чинах!
Ви убиваєте людську надію
Так само, як убили качана.
Про вірш
Блискучий сатиричний памфлет у формі траурного некролога, що дошкульно висміює хрущовську кампанію кукурудзяної пропасниці та безглуздя радянської показухи.
Історія
Написаний у період розпалу абсурдної сільськогосподарської авантюри Микити Хрущова, коли кукурудзу примусово сіяли скрізь, що призводило до її гниття просто неба на заготівельних пунктах.
Симоненко як журналіст газети «Черкаська правда» на власні очі бачив мільйонні збитки колгоспів та цинічну брехню звітів місцевих партійних босів.
Твір не міг бути опублікований у пресі через нищівну критику влади і став одним із найвідоміших сатиричних текстів українського Самвидаву.
Форма
Вільний тонічний вірш, що майстерно стилізує жанр офіційного траурного некролога та партійних передовиць із газет.
Гротескне поєднання високої похоронної лексики («у труні лежить», «іржавіють оркестри») з прозаїчним образом згнилого качана.
Як читати
Згнилий кукурудзяний качан постає трагікомічним символом усього радянського режиму, побудованого на окозамилюванні, кампанійщині та зневазі до здорового глузду.
Поет гірко іронізує над безліччю змарнованих зусиль простих колгоспників, чия праця була перекреслена безглуздими директивами «згори».
Симоненко демонструє виняткову громадянську мужність, піддаючи сатирі найвище партійне керівництво в часи, коли за це загрожували роки таборів.
Теми: хрущовська кукурудзяна епопея · сатира на компартійне окозамилювання · гротескний некролог · безгосподарність системи · захист праці селянина