Я і в думці обняти тебе не посмію
Василь Симоненко
Я і в думці обняти тебе не посмію,
А не те, щоб рукою торкнутися смів.
Я люблю тебе просто — отак, без надії,
Без тужливих зітхань і без клятвенних слів.
Навіть в снах я боюсь доторкнутись до тебе,
Захмеліть, одуріти від твого тепла.
Я кохаю тебе. Мені більше не треба,
Адже й так ти мені стільки щастя дала.
Про вірш
«Я і в думці обняти тебе не посмію» Василь Симоненко: Я і в думці обняти тебе не посмію, А не те, щоб рукою торкнутися смів.
Форма
Короткий ліричний текст: думка вміщається в кілька жестів і не розгалужується в сюжет.
Як читати
Ключ — перший образ («Я і в думці обняти тебе не посмію, А не те, щоб…»): від нього розкручується решта вірша.
Теми: кохання · лірика · людська доля