Я хочу буть несамовитим,
Я хочу в полум’ї згоріть,
Щоб не жаліти за прожитим,
Димком на світі не чадіть.
Щоб не пекли дрібні образи
Дрібненьку душу день при дні,
Я згоден видухнуть відразу,
Неначе бомба на війні.
І диву дивному даюся
Що з того користі катма:
Чомусь не лопаюсь, не рвуся —
Напевне капсуля нема.
«Я хочу буть несамовитим» Василь Симоненко: Я хочу буть несамовитим, Я хочу в полум’ї згоріть, Щоб не жаліти за прожитим, Димком на…
Короткий ліричний текст: думка вміщається в кілька жестів і не розгалужується в сюжет.
Ключ — перший образ («Я хочу буть несамовитим, Я хочу в полум’ї…»): від нього розкручується решта вірша.
Теми: війна · лірика · людська доля