Як хороше радіти без причини...

Василь Симоненко

Як хороше радіти без причини,
Коли на місто сутінь опада
І чується, як тихо, безупинно
Дзюрчить у стоки весняна вода. І сну нема, і спокою немає,
І відчаю, і певності нема,
Тебе ж у далеч владно закликає
Напоєна надіями пітьма.

І хочеться всю землю обійняти,
І йти шукать нечуваних пригод…
О, скільки музики натхненної багато
У шумі каламутних вод.

27.05.1960

Про вірш

«Як хороше радіти без причини...» Василь Симоненко: Як хороше радіти без причини, Коли на місто сутінь опада І чується, як тихо, безупинно…

Форма

Короткий ліричний текст: думка вміщається в кілька жестів і не розгалужується в сюжет.

Як читати

Ключ — перший образ («Як хороше радіти без причини, Коли на місто…»): від нього розкручується решта вірша.

Теми: місто · пори року · лірика

Усі поети