Ясногородка. Хвища у полі...

Василь Труш-Коваль

Ясногородка. Хвища у полі.
З Києва б’ють сніги.
На вітрі-вітрі, в срібній віхолі
я подивлюсь навкруги.

В’ються і в’ються срібні пороші
в полі, де тільки я.
Де твої соші, світлі, хороші,
ніжна країно моя?

Все, що від тебе.
Все, що від волі.
Що не лягло в береги.
Ясногородка. Поле в віхолі.
З Києва б’ють сніги.

Про вірш

«Ясногородка. Хвища у полі...» Василь Труш-Коваль: Ясногородка.

Форма

Короткий ліричний текст: думка вміщається в кілька жестів і не розгалужується в сюжет.

Як читати

Вірш питає, а не стверджує: відповідь треба шукати в паузі після останнього рядка, не в декларації.

Теми: пори року · воля · лірика

Усі поети