Моя кишеня
Анатолій Костецький
Це — я, а це — моя кишеня,
а в ній — усе, що є у мене.
Ось — олівець,
позичений на цілий день у тата.
Ось — папірець,
надірваний і трішечки прим'ятий:
я тут Юрка намалював,
та він побачив — і порвав.
А цього човника з кори
я вирізав години три,
щоб запускать, як буде дощик...
Але дощу нема ще й досі!
А в цій коробочці зеленій
жив цілий тиждень хрущ у мене,
та відпустив його я вчора,
бо він чомусь не їв нічого.
А це — я й сам не знаю щ о,
я у траві й о г о знайшов...
Ну, от і все, що є у мене,
бо дуже вже мала кишеня!
Про вірш
Зворушливий психологічний монолог хлопчика, для якого звичайна кишеня стає вмістилищем скарбів, дружніх драм, творчих задумів і гуманного пізнання світу.
Історія
Анатолій Костецький — майстер проникнення у внутрішній мікрокосмос дитини, який дорослі часто сприймають легковажно. Вірш «Моя кишеня» є хрестоматійним зразком художнього осмислення дитячого матеріального світу, де звичайні предмети наділені духовною та емоційною цінністю.
Твір віддзеркалює концепцію поваги до особистісного простору малюка. Для поетики автора властиве збереження автентичного мовлення першої особи, в якому відсутня фальшива сюсюкаюча інтонація чи штучна дидактика.
Форма
Твір становить астрофічний розмовний монолог, написаний дольником із переважанням хореїчних та ямбічних інтонаційних хвиль, що ідеально імітує живу, дещо квапливу дитячу мову.
Римування вільне, переважно парне та суміжне (aabb), зі значною кількістю дієслівних та неточних співзвуч, що посилює атмосферу інтимної щирості й довіри.
Як читати
Кишеня постає в ролі мікрокосмосу дитячої душі, де кожна деталь розповідає окрему екзистенційну історію: позичений у батька олівець символізує прагнення подорослішати й причетність до світу дорослих; порваний папірець із портретом Юрка фіксує перші зіткнення самовираження з чужою реакцією та дитячі міжособистісні конфлікти.
Особливої ваги набуває мотив бережливого ставлення до природи: вирізаний кораблик свідчить про терплячість і творчу уяву, а історія з травневим хрущем, якого хлопчик відпустив на волю через турботу про його життя, делікатно розкриває зародження гуманістичної етики та відповідальності. Фінальний загадковий предмет у траві втілює вічне прагнення пізнання невідомого.
Теми: внутрішній світ дитини · дитячі скарби · бережливе ставлення до природи · дружба і конфлікт · дитяча фантазія