Що є свобода? Добро в ній якеє?
Кажуть, неначе воно золотеє?
Ні ж бо, не злотне: зрівняши все злото.
Проти свободи воно — лиш болото.
О, якби в дурні мені не пошитись,
Щоб без свободи не міг я лишитись.
Слава навіки буде з тобою,
Вольності отче, Богдане-герою!
Філософська ода свободі: уславлення Богдана Хмельницького та ствердження того, що воля дорожча за будь-яке золото світу.
Сковорода написав цю латиномовну за назвою поезію («Про свободу») у 1757–1758 роках, працюючи домашнім учителем у маєтку поміщика Степана Томари в селі Коврай на Переяславщині.
У цей час Російська імперія за правління Єлизавети та Катерини II методично ліквідовувала автономію Гетьманщини та остаточно закріпачувала українських селян.
Філософ відкрито виступив на захист вільного статусу людини, поставивши свободу вище за багатство й чини.
Використання силабічного вірша з характерним бароковим римуванням і високим латинсько-українським словником.
Лаконічна будова: чітке риторичне запитання («Що є свобода? Добро в ній якеє?») і бездоганна філософська відповідь.
Афоризм «О, якби в дурні мені не пошитись, щоб без свободи не міг я лишитись» стає життєвим гаслом самого Сковороди, який обрав мандри замість золотих кайдан.
Поет звеличує гетьмана Богдана Хмельницького як батька вольності, що визволив свій народ від панського ярма.
Вірш нагадує, що матеріальне золото нічого не варте, якщо людина позбавлена свободи думати, говорити й обирати власний шлях.
Теми: de libertate · воля дорожча за золото · хвала Хмельницькому · барокова філософія · внутрішня свобода