Григорій Сковорода

Про автора

Григорій Сковорода (1722–1794) — мандрівний філософ-мудрець, композитор, педагог і засновник української філософської поезії.

Сковорода свідомо обрав шлях мандрівного філософа: носив у полотняній торбині сопілку, Біблію та рукописи, відмовляючись від багатих маєтків і високих церковних посад.

Створив філософію «сродної праці» — вчення про те, що щастя досягається лише тоді, коли людина займається справою за природним покликанням душі, а не заради чинів чи грошей. Його збірка «Сад божественних пісень» стала перлиною українського бароко.

Передчувши смерть у садибі на Слобожанщині, мислитель умився, одягнув чистий білий одяг, власноруч викопав собі могилу в саду під липою й спокійно заснув навіки. На його могилі викарбувано безсмертне: «Світ ловив мене, та не спіймав».

Теми: сродна праця · внутрішня свобода · самопізнання · гармонія з природою · духовний спокій