Марко Вовчок

Про автора

Марко Вовчок (1833–1907) — видатна українська письменниця, перекладачка та новаторка соціальної прози, чиї твори надали європейського звучання темі кріпацтва.

Марія Вілінська (літературний псевдонім Марко Вовчок) народилася в Орловській губернії у збіднілій дворянській родині. Освіту здобула у приватному пансіоні в Харкові, а переїхавши до України після одруження з етнографом Опанасом Марковичем, глибоко закохалася в українську мову, фольклор і традиції. Її появу на літературній сцені Пантелеймон Куліш назвав справжнім дивом, а Тарас Шевченко вважав своєю духовною донькою.

Уславилася дебютною збіркою «Народні оповідання» (1857) та повістю «Інститутка», у яких із надзвичайною психологічною глибиною та правдивістю розкрила трагедію закріпаченого українського селянства, зокрема невільницьку долю жінки. Її стиль вирізняється чарівною народнопісенною мелодикою, лаконізмом і пристрасною гуманістичною спрямованістю.

Марко Вовчок здобула широке європейське визнання: її повість «Маруся» була відзначена нагородою Французької академії та десятиліттями перевидавалася у Франції. Її творчість заклала підвалини українського реалізму та суттєво розширила географію й престиж українського слова у світі.

Теми: кріпацтво і свобода · жіноча доля · народний опір · гуманізм · психологія селянства