Не молодиця ще, уже й не дівчина…
Микола Луків
Не молодиця ще, уже й не дівчина,
В очах глибока, чиста доброта.
Ніким за тридцять років не помічена,
Несе вона незаймані вуста.
Хода її легка не по-жіночому,
І стан пругкий, як золота лоза,
І сняться їй щоночі в домі отчому
Слова, які ніхто їй не сказав.
Вона й змирилась. Обминає танці.
Нехай — молодші. Не її пора.
Із старшими тримається у ланці,
На вихідні лишає їй сестра
Маленьку доню — два блакитні банти,
Повненькі щічки маками цвітуть.
Вони удвох ідуть у ліс гуляти,
Вінки з ромашок у лугах плетуть.
А ввечері маленька просить казку
Про королівну і про добрих фей.
І засина коло її грудей,
Сповита в ніжність, доброту і ласку.
Про вірш
Витончена сповідь про неповторність кохання, душевну чистоту та радість гармонійного злиття двох людських сердець.
Історія
Поезія належить до багатого доробку автора (Микола Луків), який зробив помітний і самобутній внесок у розвиток українського художнього слова свого часу. Твір відображає органічний зв’язок із національною культурною традицією та прагнення знайти власну неповторну інтонацію.
У вірші яскраво проявилася щирість ліричного переживання, глибока моральна позиція та увага до найтонших порухів людської душі, що робить його співзвучним переживанням читача будь-якої епохи.
Форма
Метрична структура: трискладовий розмір (амфібрахій / анапест). Широкий елегійний розмір із глибоким диханням і хвилюванням строфи.
Катрени з гнучким римуванням, розраховані на виразну декламацію. Звуковий лад відзначається природною гармонією вокалізму та продуманою системою інтонаційних акцентів.
Як читати
Твір відкривається виразним образним або філософським зачином («Не молодиця ще, уже й не дівчина»), що відразу захоплює увагу читача та створює неповторну емоційну тональність.
У кульмінації («Із старшими тримається у ланці») ліричне почуття сягає найбільшої напруги: через зіставлення внутрішнього стану героїв із навколишнім світом розкривається глибинний підтекст твору.
Фінал вірша («Сповита в ніжність, доброту і ласку») приносить відчуття гармонійного завершення естетичного задуму, залишаючи глибокий слід у свідомості читача та утверджуючи незнищенність духовних цінностей.
Теми: українська поезія · інтимна лірика · пейзажна лірика · краса і гармонія