Скільки сонця ллється на землю...

Олег Ольжич

Скільки сонця ллється на землю,
Як зітхає земля по зливі.
Від води обважніла зелень,
Від проміння — брунатне тіло.

У правиці бадьорий кремінь,
У долоні медові смокви.
Чи не ласка на чолі в мене,
Чи не щастям іскриться око?

Наше плем'я не є велике,
Та по шатрах доволі страви.
Лев пругастий, загнуті ікли,
Заховався в пожовклих травах.

Про вірш

«Скільки сонця ллється на землю...» Олег Ольжич: Скільки сонця ллється на землю, Як зітхає земля по зливі.

Форма

Короткий ліричний текст: думка вміщається в кілька жестів і не розгалужується в сюжет.

Як читати

Вірш питає, а не стверджує: відповідь треба шукати в паузі після останнього рядка, не в декларації.

Теми: воля · лірика · людська доля

Усі поети