Олег Ольжич

Про автора

Олег Ольжич (Олег Кандиба, 1907–1944) — видатний археолог зі світовим ім'ям, поет вольового неокласицизму та один із лідерів українського підпілля ОУН.

Син Олександра Олеся, Ольжич був блискучим науковцем: закінчив Карлів університет у Празі, захистив докторську дисертацію з неоліту, проводив розкопки на Балканах і читав лекції в Гарвардському університеті США.

Як заступник голови Проводу ОУН, він свідомо залишив комфортну світову академічну кар'єру й пішов у підпілля, щоб боротися за незалежність України в окупованому нацистами Києві.

Його поетичні збірки «Рінь» та «Вежі» втілюють ідеал спартанської витримки й духовної монолітності. Загинув під час жорстоких тортур у нацистському концтаборі Заксенгаузен, не видавши жодної таємниці побратимів.

Теми: спартанський дух · неокласична твердість · жертовний подвиг · культ боротьби · прадавні шари пам'яті